 |
| Демократична школа |
Перший крок.
Аналіз і оцінка стану учнівського самоврядування (засідання м/о класних керівників, педагогічна рада).
Другий крок.
Накреслення завдань самоврядування, виходячи з основної педагогічної проблеми, над якою працює школа та завдань з виховної роботи;
вивчення науково – методичної літератури з проблеми (науково- методичний центр).
Третій крок.
Аналіз реальних можливостей членів педагогічного колективу для налагодження координаторської діяльності, вивчення матеріальних
умов функціонування самоврядування.
Четвертий крок.
Пошук учнів з лідерськими якостями, визначення рівня та перспектив їх розвитку(психологічна служба).
П'ятий крок.
Розробка концепцій самоврядування(рада лідерів).
Шостий крок.
Вибори(рада лідерів).
Сьомий крок.
Розробка нормативних документів (МО класних керівників, рада лідерів, педагоги- координатори).
Восьмий крок.
Соціологічне опитування щодо пріоритетних напрямів роботи учнівського самоврядування(рада лідерів).
Дев'ятий крок.
Розробка структури самоврядування, визначення центрів та вибір проектів (рада лідерів, педагоги - координатори).
Десятий крок.
Створення постійних і тимчасових робочих груп (рада лідерів, педагоги - координатори).
Одинадцятий крок.
Нагромадження організаційного досвіду і розширення ролі Самоврядування (рада лідерів, педагоги - координатори).
Дванадцятий крок.
Діагностика перспектив розвитку (рада лідерів, педагоги-координатори, педрада).
Основними умовами для функціонування учнівського самоврядування є:
- зацікавленість учнів і педколективу;
- оптимальна структура;
- функціонування на засадах демократії;
- визначення оптимальних методів педагогічного контролю.
Завдання організаційних процесів становлення самоврядування - розв̕язати протиріччя: самостійність учнів і педагогічне керівництво.Щоб цього протиріччя не виникало, необхідно, щоб учнівське самоврядування брало дієву участь у методичній роботі і працювало разом з педагогічним колективом над вирішенням спільної педагогічної проблеми, звісно накреслюючи власні шляхи, вирішуючи власні завдання.
Структура учнівського самоврядування розроблена, виходячи з його завдань та ролі у навчально- виховному процесі. Між радою учнівського самоврядування, педагогічним колективом та батьками існує нерозривний зв'язок як між рівноправними партнерами. Рада учнівського самоврядування є вищою законодавчою ланкою для учнівських рад класних колективів, їх рішення обов’язкове для них.У свою чергу рада враховує інтереси і запити кожного класу через чітко налагоджені соціологічні та інформаційні служби.
Комментариев нет:
Отправить комментарий